help me!

«Банальність смерті»

Пам'яті Г. Н. Д.

Життя повне несподіванок, погодьтесь. Кожного вечора Ви плануєте наступний день, думаєте, що одягнете, куди підете, скільки грошей потратите, о котрій годині повернетесь, та кого відвідаєте. Ви створюєте собі ритм, за яким живете, вчитесь керувати часом, думками і подіями. Ви – повноправний володар свого життя, це без сумніву. У вас є свої уподобання, смаки, стиль та неповторність. Ви – особистість, яка може зробити все,що у її силах, якщо захоче. Особистість, яка від нікого не залежить, окрім обставин.

Так, саме від обставин, які складаються проти Вашої волі та не на Вашу користь. Ви можете називати такі обставини долею, кармою, карою, волею Божою тощо. Але Ви ніколи з ними не змиритесь, не визнаєте, що вони, обставини, керують Вами.

Наприклад, Ви важко захворіли простудою, яка заважає Вам піти на важливу зустріч, відвідати родичів, та йти на роботу. Це обставина, що склалась випадково, несподівано, але хвороба виліковується, і з часом, можливо, все стає на свої місця, завдяки Вам. Будь – яка подія, що стає барикадою щодо здійснення Ваших задумів для Вас є перешкодою. Усі перешкоди можна оминути, конфлікти вичерпати, а образи забути. Але є одна річ, яку Ви не оминете, ніколи ніхто її не омине. Так, це смерть. Ця несподівана мить завжди переноситься важко, але вже не Вами.

Визнайте, що Ви не один раз задумувались над смертю,та над тим, що буде після неї. Я Вам скажу, що буде після неї.

Уявіть, Ваше серце несподівано зупиняється, Ви падаєте на підлогу в кухні, ловитесь за сорочку, стискаєте зуби від болю. Через кілька секунд починає все зникати. Від хімічних реакцій у Вашому мозку Ви бачите галюцинації і все. Ви не відчуєте, як зникатиме Ваш пульс, як Вас підніматимуть та везтимуть у морг. Тож, наступила смерть.

Після цього моменту, коли Ви помрете, нічого не зміниться. Сонце надалі почне сходити зранку і заходитиме ввечері, весна триватиме три місяці, а годинникові стрілки ітимуть як завжди по колу. Сніг надалі ітиме зимою, вода кипітиме при температурі сто градусів за Цельсієм, а люди як завжди бігтимуть кожного ранку на роботу біля Вашого будинку.

Але візьмемо ближче. Після Вашої смерті усі, з ким Ви були знайомі, говоритимуть лише про Вас. Хтось буде плакати, хтось просто пом*яне хвилиною мовчання, а хто чаркою. Далі будуть похорони – видовище траурне та не приємне. Там вас відспівають, труну опустять в землю, зверху закинуть грунтом, та й все.

Пізніше, з кімнати винесуть Ваші речі, у телефоні поміняють сім – картку, викинуть попільничку з балкону, в яку Ви кожного дня струшували попіл. На ваших фотографіях з’явиться чорна стрічка. Після того, як Вас не стане, у Вашій кімнаті відкриють вікна, та пиберуть. Там зникне Ваш запах та сліди, назавжди. Хтось пам’ятатиме про Вас довше ніж інший, але рано чи пізно Вас забудуть. Змиріться з цим, або усе життя робіть щось особливе, щоб цього не сталося.

29. 04. 2012р.                                                                                          Darmogray

«Життя в кількох абзацах»

На дворі стояли буремні дев’яності – час, коли кожен міг стати кимось, але стали далеко не всі. Далеко не для кожного були відкриті двері у кращий світ, лише було потрібно правильно в них постукати.

    Саме тоді, у маленькому містечку, якого я так і не знайшов на фізичній карті нашої держави, зростав Він. У нього була проста сім’я, «хрущовка», велосипед «Україна» та кілька своїх маленьких таємниць, про які ніхто не знав.

     Він – це успіх. Це людина сильна характером та волею. Гордий та самовпевнений. Таким Його бачили друзі. Таким Він Себе зробив. Ще у школі в Його характері проявлялися мужність та бажання заробляти, якась несамовита іскра кожен день спалахувала у Його чорних очах.  

     У двадцять чотири Він зумів створити Свій бізнес, обзавестися вірними друзями. В двадцять шість у Нього омріяна жінка - Марта була бажанням будь – якого хлопця в університеті. Але як не крути, Йому завжди залишалося краще. Такою була Його вдача, яку Він називав своїм розумом. 

     З часом Він вже у вдалому шлюбі, у Нього двоє дітей, красуня – жінка, будинок під Києвом, власний бізнес та хороші друзі. Життя вдалося.

 Одного ранку Він спішив на зустріч з інвесторами. Проходячи мимо біля залізничного вокзалу, Йому трапився добрий шкільний друг, який пропонував  послуги мобільних операторів, дешеві тарифи по Україні та за кордоном, а також  поповнення рахунків. Його зовнішній одяг підкреслював його ж матеріальне становище: потерте взуття, старі штани просіяні плямами, коричнева куртка з найближчого секонд – хенду, на якій висіла табличка «дзвінки по Україні за 1 гривню».

-         Привіт Сергій, скільки часу! – заговорив Він зі здивуванням.

-         Здоров був, друже…

-         Як ти там? Що сталося, чому так?

-         Так склалося, чувак. Доля в мене така, розумієш? – з відчаєм промовив Сергій.

-         Та чому зразу доля, старий. Чому не дзвонив? Я б допоміг десь влаштуватися.

-         Та я пробував. Все з рук валиться просто. Я ж стільки планував, а тут залетів після школи, та й по всьому тепер. А ти бачу як завжди.

-         Та чому як завжди, потрібні люди в потрібний час, та й усе. – пояснював Він Сергію.

-         Та в мене також і люди були і часу достатньо. Тут річ в іншому.

-         В чому, друже? – Він здивовано дивився на давнього друга.

-         Тут не ми вирішуємо. Там за нас вже все вирішили.

-         Та що ти говориш, все в наших руках, Сєрий, в наших. Ти розумієш?

-         Та розумію я, розумію, але тобі так тільки здається. - сказав Сергій, важко зводячи подих.

-         Ай, та ну тебе. Накрутив ти собі фігні всякої.

-         Ні, старий, не фігні. Ти куди то біжиш так?

-         Та біжу на конференцію, запізнююсь троха. Давай, буду повертатись, ще виберемося кудись, ок?

-         Нехай буде. Давай, радий був зустрічі.

-         Я також чувак, все, гарного дня тобі. – попрощався Він, і побіг по своїх справах.

    З цього моменту багато змінилося, але вони так і не зустрілися. У Нього розширилася мережа ресторанів, помінялася машина, з*явилася коханка і т. д. т. п. 

    Минав час. Він підсів на азарт, спробував кокс та потроху втрачав бізнес – Його мережа закривалась. В одній із аварій з його машини залишились цілими лише колеса. Жінка ішла з дому, забираючи дітей із собою, а будинок довелося продати. 

    Батьків вже давно не було. Сім’я Його не чекала – у   свої тридцять п’ять Він втратив все.

     Одного ранку Він зайшов в кафе «Привокзальне» за чаркою та лимоном, присів за найближчий столик та, випивши, по легко випустив подих. 

-         Старий, ти що тут робиш? – несподівано хтось викрикнув позаду, вдаривши Його по плечу.

Він озирнувся і побачив Сергія. Йому стало якось ніяково, але водночас приємно, що зустрів хоч когось знайомого.

-         О, привіт! Як ти там, Сєрий? Присідай! – відповів Він, гостинно запрошуючи знайомого за стіл.

-         Що сталося? – запитав Сергій.

-         Та нічого, так, доля в мене така, старенький, доля.

-         Та про що ти говориш, чувак? Три роки тому ти вважав по іншому.

-         Це було три роки тому, а зараз є зараз. В мене все згоріло, все, розумієш? – в його чорних очах загорівся відчай. Він взяв наступну склянку та випив. – Будеш? – запитав у Він у Сергія.

-         Ні, дякую, я на роботу зараз. То що саме сталося?

-         Та ж кажу тобі, хотів як краще, планував все.

-         Ну?

-         Ну і все почало валитися з рук: бізнес прогорів, жінка втекла, будинок програв. Більше нічого немає, навіть на роботу не можу влаштуватися. Бог гарненько пожартував зі мною.

-         Який Бог, чувак? В мене не все в порядку було ще з дитинства, але ж ти вирвався в люди, а тут все просрав.

-         Та не просирав я нічого. Так мало статися, розумієш? – він грізно викрикнув, стиснувши склянку в долоні та похиливши голову до низу.

-         Нехай буде по – твоєму.  – сказав Сергій, зрозумівши, що розмови більше не буде, вийшов на вулицю.

    Він залишився сидіти в середині, допиваючи третю чарку і щось бурмотів собі під ніс. Він просто захищав себе, як любимо робити і ми з вами.

    Я навіть не знаю як його звати, та це, в принципі, не грає жодної ролі в цій історії. Тут ролі граємо Ми.

(20. 04. 2012)                                                                                 Darmogray.

You draw the sky red

Вкотре кличеш мене на дуель,
Розбиваєш і знову нищиш.
Ти тримаєш в руках акварель,
Не малюєш нею, а пишеш
По мені, по небу і мріях,
І по моїх розпатланих снах,
Де в жаркому вогні безнадії
І для мене залишила страх,
Що його написала зеленим,
А червоним краї обвела,
Наче кров’ю, що взяла із мене
І у безвість обох завела.

Не вернемо ми більше час,

Не візмемось востаннє за руки...

Сонце світить у небі для нас,

Світить кольором чорним розлуки.

(Darmogray)

Ось мій репортаж. Неякісно, але як зміг)

Томчишин Василь, ресторан "Старий Млин", м. Тернопіль.

Any successful

   

«Успіх - це рух від невдачі до невдачі без втрати ентузіазму.»

( Уїнстон Черчілль)

Успіх! Кожному з нас знайоме це слово, адже дехто вже відчув його на смак, а хтось тільки до нього прагне. Шлях до успіху ніколи не був легким, навіть якщо ти вибираєш найоптимальніші шляхи його досягнення, все одно траплятимутся труднощі, які тобі, здаєтся, не під силу. Неправда. Справа якраз у тих самих перешкодах. Адже чим більше їх буде перед тобою, тим сильнішим ти ставатимеш. Тут потрібно не здаватися. 

    Часто буває так, що ти вважаєш себе невдвхою, що тобі не під силу все це, і взгалі, тобі й так непогано. В цей момент ти робиш найбільшу помилку. Потрібно все зважити та обдумати, навіть якщо ти впевнений що абсолютно нічого не тямиш в цій справі. Вчитись ніколи непізно, навіть коли ти тільки закінчив школу, вибрав університет, але відчуваєш себе неповноцінним. Зберися!

    Спробуй виявити у собі якісь здібності, навіть найменші. Немає? Тоді роби те, що тобі справді до вподоби: любиш битися - іди на заняття з боксу; подобаєтся політика - в університетах є безліч гуртків, де ти зможеш виявити у собі вміння оратора чи науковця; умієш жартувати - пробуй себе в КВНі. Варіантів є ціла низка.

    Бар*єром для самореалізації може бути або страх, або лінь. Немає людей без жодних умінь. Навіть з мізерних можливостей ти можеш розвинути мегаздібності, тільки приклади трішки зусиль, часу, а головне бажання бути успішним. Спробуй боротись зі своїм страхом, відкривай досі незнайомі для себе речі та будь собою! Тож успіхів! 

(Darmogray)

Просто "для тебе"

Нас немає в піснях і в романах- 

Доля нас роз*єднала навік... 
Лиш черврний розбурханий ранок 
Ще дихає порухом твоїх повік... 

Твій голос ще схоплює вітер, 
Несе його крихтами ввись, 
Його слухає Марс і Юпітер, 
Але ж я його слухав колись!!! 

Твої вуста тепер цілує вечір, 
Легким туманом обійма 
Ті крихітні, тендітні плечі 

Й до тебе стиха промовля: 

"Вас немає в піснях і в романах- 
Вітер голос твій проковтнув... 
Він залишится в серці й на ранах, 
Адже хтось ще його не забув..."

(Darmogray)

Біла криниця

Стали як роки  липи і клени,

Верби сплилися в танець зелений, 

В чистих джерелах грає зірниця, 

Ось вона, мамо, біла криниця.

Глянь, як до неї кличе лелека, 

Що привітав нас в роки далекі, 

Де росло щастя разом з бідою, 

Зрошене потом, а не водою.

Пили з криниці в пам*ятні дати, 

Що йшли на Корсунь в битву солдати,

Слава їх вічна не затьмарится,

І буде завжди біла криниця.

Свіжість криниці п*ю я з долоні,

Сяйво берези впало на скроні. 

Тільки тій пісні не зупинится,

І буде завжди біла криниця. 

(слова Любові та Віктора Анісімових - пісня "Біла криниця"; 
аж за душу щипає)

Де знайти себе?

Впевнений, що це питання турбує Вас так само як і мене. Блукаючи дорогами власного життя, дуже часто шкодую про те, що не маю схематичної карти, що доводиться шукати знаки у безглуздих речах: у словах незнайомої людини, у перегляді гороскопів і т.д. Там я намагаюся знайти прихований кимось або чимось, саме для мене,  зміст. Адже так не хочеться визнавати хаотичність  нашого світу, відсутність в ньому місця для мене.

Розділяю Ваші почуття безсилля та безпорадності перед Всесвітом, але зовсім не збираюся віддавати цим хвилюванням всю свою душу, чого і Вам не раджу. Варто, серед усієї цієї пітьми, шукати іскру. Вона може ховатися будь - де і прийти у Ваше серце несподівано. Чи прочитана книга дасть її Вам,чи очі дорогої людини,чи почуття,які раптово прокинуться всередині. Ви обов’язково відчуєте зміни.

Дозвольте цьому вогнику розгорітися у величезне яскраве полум’я, дозвольте бути Вашим орієнтиром. Так Вашій долі та щастю буде легше знайти Вас серед навколишніх сутінок. Відпустіть свій страх із серця, як птаху із зачиненої клітки, нехай вона покине Вас. Замість неї, дозвольте  там процвітати любові, щастю та душевному теплу, спокою.

Знайте, що йти до цього всього буде нелегко, але, під кінець, Ви зрозумієте – саме цей шлях зробив Вас тим, ким Ви є, він і є нагорода. Та щоб ненароком не заблукати на заплутаних стежках – слухайте себе, свій голос і, головне, вірте у свої сили, у свою значущість.

Сподіваюся, Ви якнайскоріше знайдете оті іскри і розпалите їх так,щоб Вас було видно аж із космосу!

Філософія життя Ф. Ніцше

Філософія життя Ф. Ніцше

У філософії життя на першому плані висуваються  надздібності людини : почуття, воля або інтуїція. Свідомості протиставляється несвідоме, глибинне джерело людської поведінки. Розвиток для Ніцше не має сенсу. Регрес.

Але можливе становлення нової людини. Концепція вічного повернення. Принцип збереження сили у всесвіті, енергія і тому подібне. Розуміючи абсурдність свого підходу з опорою на науку, використовує алегоричний образ - нескінченна дорога, що лежить позаду нас, і ворота перед нами з написом "мить".Людина їх переступає і знову бачить перед собою ворота, а позаду нескінченна дорога. "Знання - це влада". Наука може ковзати лише по поверхні.

Суть - мати об'єкт, а не пізнати. Наука - зручна помилка, їй не потрібний світ як такий. Аморалізм - конфронтація з традиційною (християнською) мораллю. Християнська мораль - повстання рабів моралі. Християнство перевертає традиційні поняття добра і зла. Добро до Сократа асоціювалося з силою, владою, аристократизмом. Християнство влаштовує переворот. Євреї - найшкідливіший народ з - за їх моралі. Добро асоціюється з бідністю, і тому подібне.

Ставати проблематична оцінка досократовских людей. "Бог помер", - говорить Заратустра: "І це ми його убили". Ніцше вважав, що релігію треба скасувати, і вона фактично скасована. Повинен з'явитися новий тип людей - "білява бестія". Вони поводитимуться за законами цієї раси, а по відношенню до інших так, як хочуть. Принцип усе дозволяється (найпростіше тим, у кого найбільший потенціал волі - вони повинні вижити). Уся культура побудована на страху і жорстокості.

Так давайте визнаємо це. "По той бік добра і зла" (проти понять християнської моралі). Політика - влада поза мораллю. Hіцше упивався Достоєвським. Вірус бестиальности Hіцше. Уразив багатьох. Хворий - паразит суспільства. Слабкого треба штовхнути, допомогти йому впасти. Ідеал у Ніцше - деспот художник. Ніцше не жаліє фарб кажучи що християнин святенник не гідний поваги і шани. При цьому Ніцше вороже відноситься до жінок. "Жінки - це кішки і птахи, у кращому разі корови. Чоловік повинен виховуватися як воїн, а жінка для його натхнення, причому чоловік повинен йти до жінки з батогом".

Але у Ніцше є і цікаві положення, які торкаються перегляду суспільством цінностей моральності, він стоїть за чесність, здоров'я і т п, за прагнення людей до мистецтва. Ідеалом Ніцше був композитор Вагнер.

Цікаві факти про 29 лютого.

Цікаві факти про 29 лютого 

Сьогодні рідкісний день в нашому житті, а тому про нього як, як про ніякий інший, існує маса цікавих фактів.

29 лютого вперше з'явилося в 45 році до нашої ери, коли римський імператор Юлій Цезар, дізнавшись, що рік складається не з 365 днів, а з 365 з чвертю, вніс пропозицію додавати по одному дню до кожного четвертого року.

     Крім того, існує інформація, що 29 лютого наші предки відзначали день святого Касьяна. Через те, що цей день випадає раз на чотири роки, вони зробили висновок, що Касьян хоч і святий, але не дуже-то добрий. До речі, Касьян і став у наслідку прообразом Вія. Є думка, що 29 лютого - день нещасливий. Проте статистика цього не підтверджує. Адже за всю історію людства, в цей день не було зафіксовано ні великих катастроф, ні стихійних лих.

      На рахунок 29 лютому є своя думка і у астрологів. Вони вважають, що «зайвий» лютневий день обов'язково відгукнеться нам подіями в кінці серпня. До речі, день народження 29 лютого святкують більше 4 мільйонів осіб, а шанс народиться в цей день приблизно 1 до 1500.

      Між іншим, у Книзі рекордів Гіннесса зафіксовано норвезьке сімейство, троє дітей якого народили 29 лютого, причому в різні високосні роки. Є також цікаві традиції, пов'язані з цим днем. Так, наприклад, у Фінляндії, Ірландії та Шотландії існував звичай: 29 лютого жінка могла зробити чоловікові пропозицію. Якщо ж він відмовлявся, з нього брали великий штраф.

«Gracia»

Я мовчки слухав наївні повісті,

Що промовляли твої вуста.

Грандіозні зізнання совісті,

Наче отрута,

Дзвеніли в моїй голові.

Ти лукавила, стрімголов занурившись в образи,

Кидалась на мене, наче потвора,

Але така красива, така наївна та хижа.

Мені поволі ставало холодно від твоїх балачок,

Вони дуже швидко втомлювали.

Ти з' їдала мене кожним пустим словом,

Кожним необережним поглядом зжирала моє тіло,

Виривала своїми нещодавно чищеними зубами

Плоть із моїх грудей

І зникала о третій ночі,

Коли я засинав.

Але забувала забрати свою зубну щітку,

Дешеві парфуми та косметичку.

Ти незграбно шукала вихід,

Підсвічуючи телефоном у якому сідала батарея.

Ти думала, як втекти не помітно,

Щоб не порвати вже не нові колготки,

Щоб не залишити слідів своєї любові,

Ані запаху своєї чорної крові,

Ані спогадів.

Ти все ж знаходила той клятий вихід,

І розуміла, що боса.

Додітька, ти була боса???

Можливо ти так і прийшла (боса),

Не знаючи як і для чого ти тут опинилась

І для чого мене знайшла...

2012р.

(Darmogray)

Масляна

Масляний тиждень закінчуєтся в неділю.

Головною їжею на Масляну були вареники з сиром, а також млинці, смажені на маслі або смальці. В п’ятницю було частування тещі. А в неділю - народні гуляння на майдані.

Починали святкувати Колодія на початку тижня. Заміжні жінки в понеділок зранку збиралися в корчмі "колодкувати". Вони знаходили невелику колоду, по черзі вповивали її шматками полотна і залишали в шинку до наступного дня. Так, у понеділок «колодка народилась».

У вівторок колодка «охрестилась» – жінки знову збиралися в шинку: їли, пили і співали:

Масляна, воротися!
До Великодня простягнися,
Від Великодня до Петра,
А від Петра та до тепла...

У неділю відбувалось завершення життєвої долі «колодки» - жінки «волочили колодку», тобто прив’язували неодруженим парубкам та дівчатам.

Починаючи з понеділка, жінки ходили по домах, де є дорослі неодружені хлопці і дівчата, і прив’язували колодку матерям до ноги - за те, що вони не оженили сина або дочку впродовж останніх м’ясниць.

В п’ятницю - частування тещі. Колись був звичай двічі на рік частувати тещу - "щоб горло не пересихало". Хто оженився восени, віз тещу до себе в гості на другий день Різдвяних Свят (або на третій день, якщо теща зла). Хто ж оженився в післяріздвяні м’ясниці, той віз тещу до себе в Масляну П’ятницю. Разом з тещею запрошували й інших родичів.

Наприкінці тижня проводилися масові гуляння на майдані. Парубоча Громада встановлювала гладенький та високий стовп — Колодку, який до того ж часто намащували салом (або іншим жиром), а на верх підвішували чобіт. Парубоцтво змагалося за право дістати чобіт, найспритніший отримував приз — пару чобіт для майбутньої тещі.

Всі обрядові дійства супроводжувалися піснями та хороводами, пригощанням один одного млинцями, закликаючи весну:

Ой, весна, весна, ой, весна-красна,
Що ж ти нам, весно, принесла!
Принесла я вам ясне Сонечко,
Ясне Сонечко у віконечко!

Традиційним завершенням гулянь є спалення величезного опудала Масляної (Мари, Зими), яке символізує проводи холодів і народження Весни та нового життя.

Використано матеріали з книги Олекси Воропая "Звичаї нашого народу". Етнографічний нарис. 

Моє

«Абзац»

       Летюча мить короткого безсоння зупинилася в моїх очах і зникла лиш вдарило світання. У ній майнуло щастя, вітром ударившись об шибу мого вікна. Яскравим світлом та дзвінким сміхом переді мною промайнуло дитинство, яке щиро плекали руки матері; її голос наказував любити та берегти життя, що вона дала мені.

        На дворі почався холодний дощ, що бив важкими краплями об тонке скло, наче хотів проникнути у мої спогади. Пролунав голос давніх друзів, ніби марево серед туману. Перші сподівання, радощі, сміх та розчарування, перша любов.

      Я почав відчувати легкий страх перед майбутнім, перед тим, шо повинно відбутися, чого не оминути.  Скільки всього я б хотів змінити та переписати, повернути в іншому напрямку, або просто забути.

       Ось тут я вже майже дорослий, виважений та впевнений у собі. І знову в життя мене скеровують материнські руки, але тут благословляючи.

       Пролітають миті, які забути неможливо - вони вічні. Від них віє ніжним зефіром та літньою спекою, запахом різдв*янної ялинки та кутею. Я вкотре босоніж біжу за горизонт, розуміючи, що востаннє. Адже життя змушує залишати усе позаду, навіть те, що для мене найдорожче, те, що я любив та беріг кожної миті.

      "Спалювати мости" важко, адже вони ще довго тліють у нашій пам'яті. Над ними з журбою кружлять лелеки, шукаючи твого тепла та прихистку, шукаючи ту любов, що заховалась у глибині рідної душі.

      Більшість подій, а разом з ними і людей, приходять у наше життя не на довго; вони з*являются для того, щоб зникнути, але вони неодмінно залишають маленький слід у твоєму житті, який ти ніколи не побачиш. Лише окремі уривки запам*ятовуются тобі на довго, а можливо на трішки довше ніж попередні. Але є те, що назавжди буде з тобою, воно постійно нестиме тепло у твоє серце, буде запалювати маленький вогник з краплями далекої, але такої важливої для тебе, надії.

         P. S. Маючи можливість любити зблизька, ніколи не втрачй її, а кохай та бережи, як те, що колись змусить боліти твоє серце та текти сльози із твоїх, все таки гордих, очей. Бережи пам*ять (про минуле), цінуй її, а вона колись буде для тебе маленьким острівцем, на якому ти будь – коли зможеш відвести подих та прожити життя знову.

2011р.

(Darmogray)

Статистика

За рік на Тернопільщині не стало 3,7 тис. осіб

За інформацією Головного управління статистики у Тернопільській області чисельність наявного населення в області на 1 січня 2012р. становила 1080,4 тис. осіб. Упродовж 2011р. чисельність населення зменшилася на 3,7 тис. осіб, що в розрахунку на 1000 наявного населення становило 3,4 особи.

Зменшення чисельності населення області відбулося за рахунок як природного скорочення (2865 осіб), так і міграційного (831 особа).
Порівняно з 2010р. показник природного скорочення зменшився на 879 осіб, або з 3,5 до 2,6 особи в розрахунку на 1000 наявного населення.
Природний рух населення в 2011р. характеризувався зростанням народжуваності з 10,9 до 11,1 особи в розрахунку на 1000 наявного населення та зниженням смертності з 14,4 до 13,7‰.
У 2011р. у м.Тернополі та 9 районах області зафіксовано міграційне скорочення, у 8 районах – міграційний приріст.
Серед прибулих в область із-за меж України впродовж 2011р. іммігранти з країн СНД становили 50,5%, з інших країн – 49,5%. Серед вибулих з області за межі України 7,5% виїхали до країн СНД і 92,5% – до інших країн.

Погода

Втомилися від зимового холоду та від "вибриків" природи? Хочете скоріш скинути зимовий антураж, але не знаєте чого чекати вд погоди? Тоді спробуйте довіритись народним прикметам! Можливо там щось і знайдете для себе=)

• ·        Якщо багато довгих і товстих бурульок - на врожай ярини.
  ·        Якщо в березні сніжок із задуванням, то буде добрий урожай.
  ·        Марець спочатку хмарний, в середині болотний, сніп буде дуже намолот-ний.
  ·        Закує зозуля на голе дерево - буде неврожай.
  ·        Якщо граки прилетіли прямо на гнізда - буде рання весна.
  ·        Грак прилетів - скоро сніг зійде.
  ·        Граки на гнізда сіли - через три тижні можна сіяти.
  ·        Якщо граки прилетіли до середини березня, літо буде мокре, а сніг зійде рано.
  ·        Граки зграями над гніздами в'ються: то сядуть, то знову піднімуться -погода зміниться.
  ·        Якщо рано відлетіли на північ граки, які зимували в Україні, - бути дружній і повноводій весні.
  ·        Якщо гуси високо летять - води буде багато, а якщо низько - мало.
  ·        Гуси сидять, поховавши голови під крило,  - буде похолодання.
  ·        Ворони купаються ранньою весною -до тепла.
  ·        Журавель прилетів - скоро лід зійде.
  ·        Чайка з'явилася - незабаром крига рушить.
  ·        Голуби розворкотілися - на тепло.
  ·        Побачив шпака - знай: весна біля порога.
  ·        Ранній приліт шпаків і жайворів - до теплої весни.
  ·        Ранній приліт жайворів та граків -на теплу весну.
  ·        Жайворонок з'явився - до тепла, а зяблик - до холоду.
  ·        Ранній обліт бджіл - на красну весну.
  ·        Качки прилетять гладкі й угодовані -весна буде довга й холодна.
  ·        Птахи в'ють гнізда на сонячній стороні - на холодне літо.
  ·        Якщо сороки й ворони роблять свої гнізда з полудневого боку, то це прикмета, що буде холодне літо.
  ·        Місяць у великому туманному колі -за два дні буде непогода, а коли у вузькому, то настане завтра.
  ·        Сонце в темнуватому прозорому колі або ж червоне перед заходом - чекай вітру.
  ·        Червоний колір місяця в березні - ознака швидкого похолодання, посилення вітру, але ненадовго.
  ·        Сині хмари - на тепло і дощ.
  ·        Хмари пливуть високо - буде добра погода.
  ·        Якщо хмари ущільнюються і видимість погіршується - чекай опадів.
  ·        Сніг навесні тане з північної сторони мурашника - літо буде тепле й довге, а з південної - холодне й коротке.
  ·        Сніг тане раптово і вода збігає швидко - буде мокре літо.
  ·        Якщо з берези тече багато соку - літо буде дощовим, і навпаки.
  ·        У березні посилення вітру віщує потепління й рясні опади: вітер вночі -вода вдень.
  ·        Як весною вперше гримить на голий ліс, то це така прикмета, що буде холод.