Біла криниця

Стали як роки  липи і клени,

Верби сплилися в танець зелений, 

В чистих джерелах грає зірниця, 

Ось вона, мамо, біла криниця.

Глянь, як до неї кличе лелека, 

Що привітав нас в роки далекі, 

Де росло щастя разом з бідою, 

Зрошене потом, а не водою.

Пили з криниці в пам*ятні дати, 

Що йшли на Корсунь в битву солдати,

Слава їх вічна не затьмарится,

І буде завжди біла криниця.

Свіжість криниці п*ю я з долоні,

Сяйво берези впало на скроні. 

Тільки тій пісні не зупинится,

І буде завжди біла криниця. 

(слова Любові та Віктора Анісімових - пісня "Біла криниця"; 
аж за душу щипає)