суббота, 24 марта 2012 г.

Ось мій репортаж. Неякісно, але як зміг)

Томчишин Василь, ресторан "Старий Млин", м. Тернопіль.

понедельник, 5 марта 2012 г.

Any successful

   

«Успіх - це рух від невдачі до невдачі без втрати ентузіазму.»
( Уїнстон Черчілль)


Успіх! Кожному з нас знайоме це слово, адже дехто вже відчув його на смак, а хтось тільки до нього прагне. Шлях до успіху ніколи не був легким, навіть якщо ти вибираєш найоптимальніші шляхи його досягнення, все одно траплятимутся труднощі, які тобі, здаєтся, не під силу. Неправда. Справа якраз у тих самих перешкодах. Адже чим більше їх буде перед тобою, тим сильнішим ти ставатимеш. Тут потрібно не здаватися. 
    Часто буває так, що ти вважаєш себе невдвхою, що тобі не під силу все це, і взгалі, тобі й так непогано. В цей момент ти робиш найбільшу помилку. Потрібно все зважити та обдумати, навіть якщо ти впевнений що абсолютно нічого не тямиш в цій справі. Вчитись ніколи непізно, навіть коли ти тільки закінчив школу, вибрав університет, але відчуваєш себе неповноцінним. Зберися!
    Спробуй виявити у собі якісь здібності, навіть найменші. Немає? Тоді роби те, що тобі справді до вподоби: любиш битися - іди на заняття з боксу; подобаєтся політика - в університетах є безліч гуртків, де ти зможеш виявити у собі вміння оратора чи науковця; умієш жартувати - пробуй себе в КВНі. Варіантів є ціла низка.
    Бар*єром для самореалізації може бути або страх, або лінь. Немає людей без жодних умінь. Навіть з мізерних можливостей ти можеш розвинути мегаздібності, тільки приклади трішки зусиль, часу, а головне бажання бути успішним. Спробуй боротись зі своїм страхом, відкривай досі незнайомі для себе речі та будь собою! Тож успіхів! 

(Darmogray)

Просто "для тебе"


Нас немає в піснях і в романах- 
Доля нас роз*єднала навік... 
Лиш черврний розбурханий ранок 
Ще дихає порухом твоїх повік... 

Твій голос ще схоплює вітер, 
Несе його крихтами ввись, 
Його слухає Марс і Юпітер, 
Але ж я його слухав колись!!! 

Твої вуста тепер цілує вечір, 
Легким туманом обійма 
Ті крихітні, тендітні плечі 
Й до тебе стиха промовля: 

"Вас немає в піснях і в романах- 
Вітер голос твій проковтнув... 
Він залишится в серці й на ранах, 
Адже хтось ще його не забув..."

(Darmogray)

воскресенье, 4 марта 2012 г.

Біла криниця












Стали як роки  липи і клени,
Верби сплилися в танець зелений, 
В чистих джерелах грає зірниця, 
Ось вона, мамо, біла криниця.

Глянь, як до неї кличе лелека, 
Що привітав нас в роки далекі, 
Де росло щастя разом з бідою, 
Зрошене потом, а не водою.

Пили з криниці в пам*ятні дати, 
Що йшли на Корсунь в битву солдати,
Слава їх вічна не затьмарится,
І буде завжди біла криниця.

Свіжість криниці п*ю я з долоні,
Сяйво берези впало на скроні. 
Тільки тій пісні не зупинится,
І буде завжди біла криниця. 
(слова Любові та Віктора Анісімових - пісня "Біла криниця"; 
аж за душу щипає)


пятница, 2 марта 2012 г.

Де знайти себе?



Впевнений, що це питання турбує Вас так само як і мене. Блукаючи дорогами власного життя, дуже часто шкодую про те, що не маю схематичної карти, що доводиться шукати знаки у безглуздих речах: у словах незнайомої людини, у перегляді гороскопів і т.д. Там я намагаюся знайти прихований кимось або чимось, саме для мене,  зміст. Адже так не хочеться визнавати хаотичність  нашого світу, відсутність в ньому місця для мене.
Розділяю Ваші почуття безсилля та безпорадності перед Всесвітом, але зовсім не збираюся віддавати цим хвилюванням всю свою душу, чого і Вам не раджу. Варто, серед усієї цієї пітьми, шукати іскру. Вона може ховатися будь - де і прийти у Ваше серце несподівано. Чи прочитана книга дасть її Вам,чи очі дорогої людини,чи почуття,які раптово прокинуться всередині. Ви обов’язково відчуєте зміни.
Дозвольте цьому вогнику розгорітися у величезне яскраве полум’я, дозвольте бути Вашим орієнтиром. Так Вашій долі та щастю буде легше знайти Вас серед навколишніх сутінок. Відпустіть свій страх із серця, як птаху із зачиненої клітки, нехай вона покине Вас. Замість неї, дозвольте  там процвітати любові, щастю та душевному теплу, спокою.
Знайте, що йти до цього всього буде нелегко, але, під кінець, Ви зрозумієте – саме цей шлях зробив Вас тим, ким Ви є, він і є нагорода. Та щоб ненароком не заблукати на заплутаних стежках – слухайте себе, свій голос і, головне, вірте у свої сили, у свою значущість.
Сподіваюся, Ви якнайскоріше знайдете оті іскри і розпалите їх так,щоб Вас було видно аж із космосу!